Блог - Віктор-Миколай Сердюк

Віктор-Миколай Сердюк Тема: КОРОТКІ НАРИСИ ІЗ СЬОГОДЕННЯ ТА МИНУВШИНИ
Вєтка персика
Було колись… Починались незвідані дев'яності роки. Рубль, якось швидко перетворився на карбованець, змивши з прилавок майже усі товари. Ага, тоді ще появилися купони до карбованців і ними на початку ще дорожили. Отоді мій товариш, Василь, старший на добрий десяток років, у сільмазі купував усе, що викинули. Теперішні не зрозуміють якості слова «викинули», тому поясню – це про той крам, щойно отриманий магазином і , аж ніяк без змоги заховати під прилавок для близьких і начальства, тому запропонований простим покупцям. Я нагледів кольоровий тєлік «Янтарь», Вася рився у книжних поличках. Угледів гарну кольорову картинку квітучої гілки на обкладинці.
– Давай! – каже продавчині Галі.
– Вася, ти вже десяток книг взяв і усі по механізації. Ця книжка не для тебе, хай хтось інший візьме. Та й старий ти уже! – Лукаво зблиснула чорними очима.– Галю, давай! При чому тут старий, ніяк не можу персика прищепити. Там є, як прищеплювать?

– Є, Васю, там усе є, а тобі вже пізно прищеплювать, та й вже не получиться, - знову лукавить Галя.
– Знов комусь заникала, дай хоч подивлюся…
– Подивися, тобі тільки й подивитись. Та й то вредно, навєрно!
Я перевіряв та пакував свого тєліка ще з добрих півгодини, а Вася завмерши, втупився у ту «Вєтку персика», гортаючи і роздивляючись картинки. Після Василевих слів: - Я Й Не Знав, Що Так Можна! Я, охочий до садівництва, теж зазирнув через Василеву голову до того скарбу..
Як та «Вєтка персика» попала у сільмаг у ті часи – не уявляю. Комуністична цензура, певно, не встежила за першою продукцією новітнього книговидавця. Партії вже було не до цього.

Ананга Ранга Ветви персика

Ветви персика - это вольный перевод с английского. Прочитав внимательно этот трактат, вы приобретете уверенность в своих силах, испытаете неимоверное счастье, радость интимной жизни.

VTABAKERKE.RU

Віктор-Миколай Сердюк Тема: КОРОТКІ НАРИСИ ІЗ СЬОГОДЕННЯ ТА МИНУВШИНИ

Дещо із реального життя.

Йде сусідка моя, Наташа, з базарювання. З сумками звісно, та із городским, російськомовним онучком, пришвартованим обіруч

- Сьогодні тєлік дивитись не будеш – виховує його, - бешкетував! Та не алалакай, слухай, шо тобі кажу… Набрався того ЛА-ЛА-ЛА на футболі, а бабусі й не поспіваєш усю пісеньку, - все ла-ла…Шо то за В ПУ-ТІ КАЙЛОООО… ла-ла-ла…Хто в путь кайло бере – шахтьори? Он дивись, пташка гарна така, дятел на нашій груші, як ти – ла-ла, так він – тук-тук-тук...

Крутий городський онучок пояснив:

- Ето не дятел, у нас на даче такая птічка тоже живьот, папа гаворіт давбаьоб снова мєня разбуділ. Он єго, суку, скоро застрєліт! А на футболє всє крічат не кайло, а хайло… Вот, когда громко крічать, то рот большой становіца. бальшое хайло.

- От маладец. От бабусі все і пояснив, а то я недочуваю, воно щось навєрно з тєліком – в пу ті пікає, потім ла-ла-ла… А про дятла так не кажи, то нехороше слово,, я ще твоєму папкі чуба насмичу, іч, яким словам дитину уче!!!

Отак і живемо, стрімко змінюючись, творячи неологізми, навчаючись жити в нових реаліях. А як інакше, якщо нормою становляться такі сукні, як у Ірен Карпи (Прочитайте уважно фото :)) Фото на форумі

https://1ua.com.ua/s...>

Віктор-Миколай Сердюк Роблю ревізію своєї сторінки... Згадав, що цю публікацію районна газета два роки тому зарізала в пень! Як відмова прозвучало: це нібито, як образа сусідського високопосадовця :) Ось такі наші районні охоронці моралі Ану спробую знову послати на публікацію! Як ви гадаєте, надрукують? :)
21 березня 2016

Закрити